Міф №1. Йога – це секта.
Секта (від латів. «слідую») — тип релігійної організації, опозиційної традиційно панівному віровченню, протиставляє себе системі загальноприйнятих релігійних і світських і функціонує як контркультура.

Люди, які практикують йогу, стають більш позитивними, веселими, добродушними та цілеспрямованими, з'являється почуття внутрішньої свободи та відчуття єдності з усім світом. Йога не є «протиставленням загальноприйнятим нормам», вона є доповненням, що допомагає людині ефективніше реалізуватися в соціумі, сім'ї, «знайти себе».

Міф №2. Йога – це релігія.
Йога є не релігійною, а духовною системою чи системою духовного самовдосконалення. Йогою займаються християни, мусульмани, буддисти та атеїсти. Йога не нав'язує і не вимагає будь-яких релігійних ідей чи переваг, вона навпаки веде до ясності розуму, змушує людину мислити, аналізувати свої вчинки та наміри, ставити під сумнів нав'язані погляди та вивчати. За своєю суттю йога близька швидше до науки, а не до релігії, тому що йога створювалася древніми мудрецями (ріші), які шляхом дослідження, проб, помилок та спостережень виробили та систематизували вправи, які допомагають людині вдосконалити своє тіло та розум, вирости духовно та стати більш гармонійним та врівноваженим.

Міф №3. Йога потребує вегетаріанства.
Йога нічого не нав'язує та не вимагає від практикуючого. Є деякі рекомендації (у тому числі і з харчування), які допомагають прискорити прогрес у практиці та підвищити її ефективність. Рекомендується виключити опіати, одурманюють і п'яні речовини, оскільки вони знижують усвідомленість, притуплюють особистість і забирають величезну кількість енергії, замість активності з'являється апатія і пригніченість, що суперечить суті йоги. Заняття йогою ведуть до ясності розуму та енергійності. Тим не менш, людина, яка займається йогою, може їсти м'ясо або відмовлятися від нього, але не шляхом насильства над собою та вольовим зусиллям, а просто прислухавшись до потреб свого організму.

Міф №4. Йога – це розтяжка.
Заняття йогою - це комплекси вправ, спрямовані на зміцнення та розслаблення тіла, набуття фізичної гармонії. Науково доведено, що найпростіший і найефективніший спосіб розслабити напружений м'яз — його розтягнути, тому йога включає комплекси розтяжки для ніг і кульшових суглобів, але в даному випадку метою вправ є не сама розтяжка, а розслаблення м'язів і робота з диханням і увагою.

Міф №5. Йоги закладають ноги за голову і сплять на цвяхах, кип'ятять кров та зупиняють серце.
Йога дійсно дозволяє людині набути певного контролю над тілом — краще відчувати і розуміти своє тіло, передчувати порушення внутрішнього балансу та усвідомлювати свої потреби. Але для отримання повного контролю над організмом потрібні довгі роки впертих тренувань.

Міф №6. Йога передбачає відхід із соціуму.
Йога не вітає відхід із соціуму або втеча від проблем. Правильна практика йоги дає величезну кількість енергії, яку можна вкладати у будь-які справи, і особливо у свій розвиток та реалізацію. Більшість практиків йоги – успішні, соціально реалізовані люди зі щасливими сім'ями. Йога - це щастя, задоволення від життя, що часто включає активну соціальну діяльність.

Міф №7. Йога сприяє схуднення.
Уповільнення метаболізму означає, що йога, навпаки, сприяє набору ваги. Загалом же неможливо схуднути без інтенсивного спалювання калорій. Але при заняттях йогою витрата калорій настільки мізерна, що його важко брати до уваги для зниження ваги. А легендарна худорлявість справжніх йогів, таких, які малюють на картинках, — результат багаторічного режиму обмеженого харчування.

Міф №8. Йога є абсолютно безпечною. Нею можуть займатися навіть немовлята.
Йога може бути дуже небезпечною. Ось що, наприклад, каже Вільям Броуд, автор книги «Наука Йоги» та журналіст «Таймс»: «Йога – це лише інструмент. Будь-яким інструментом, якщо використовувати його неправильно, можна щось зламати. Йога може викликати цілу хвилю травм і негативних наслідків… Загалом як ризики, так і переваги йоги в багаторазовій кількості перевершили мої очікування». Особливо небезпечна так звана гаряча йога, коли заняття йогою відбуваються в умовах підвищеної температури і вологості.

Міф №9. Йога – тільки для жінок.
Правда полягає в тому, що всі люди, а не тільки жінки, перебувають у пошуку внутрішньої гармонії та спокою, хочуть уникнути хвороб та жити, зберігаючи здоров'я, довго та щасливо. Йога пропонує щось для будь-кого, хто зацікавлений у фізичному, ментальному чи духовному розвитку, і не є дисципліною лише для жінок чи тільки для чоловіків. Багато чоловіків (включно з спортсменами) займаються йогою регулярно, і вони виявили, що це дає їм великі переваги у всіх сферах життя.

Міф №10. Йога дає фантастичні здібності.
До цих міфів належать переконання на кшталт: «Всі люди, які займаються йогою багато років, виглядають молодо», «Усі займаються йогою люди — довгожителі, і ніколи не хворіють», «Якщо займатися йогою, ви обов'язково досягнете духовного просвітлення». Ці міфи розвіюються в міру того, як практика йоги стає зрілішою. Те, що може бути справедливим для однієї людини, не обов'язково є правдою для іншої. Йога не є панацеєю від усіх хвороб, не збільшує тривалість життя вдвічі-втричі кожному практикуючому, не кожен практикуючий йогу стане просвітленим мудрецем. Практика йоги дає новий ступінь усвідомленості себе, допомагає заспокоїти розум, перебувати інтенсивно зараз, навчитися відрізняти важливе від неважного і добре від приємного. Це не є надприродним, і в той же час дозволяє відчувати нову якість Життя. Зміцнення та підтримання здоров'я, збереження гарної фізичної форми, приємна зовнішність, гарна мова, спокійний розум – далеко не всі плоди, які може принести грамотна практика йоги!

Міф №11. Щоб досягти успіху в йозі, потрібно практикувати з самого дитинства.
Дуже добре, коли дитина з ранніх років долучається до йоги та закладає собі на майбутнє потужний фундамент здорового тіла та міцної психіки. Це дійсно чудово, і всім нам варто докладати зусиль у цьому напрямку. Однак, історія рясніє фактами, коли люди починали практикувати або в літньому віці або внаслідок значних пошкоджень і відхилень у тілі і досягали вершин майстерності.

Для ілюстрації хочеться навести приклад Бельгійської королеви, яку взявся навчати мистецтву йоги Б.К.С. Айєнгар. Всі ми знаємо, що нині мода на йогу широко поширилася в «еліті суспільства» і цей факт не був би таким унікальним, якби не одне АЛЕ. На момент початку навчання королеві виповнилося 84 роки! В результаті тренувань вона змогла виконати поставлену собі мету - стати в ширшасану (стійку на голові).

Міф №12. З нашим ритмом життя повноцінно займатися йогою не вдасться.
Звичайно, у більшості з нас через сімейні обов'язки та соціальне життя немає часу приділити три години практиці асан, пару годин пранаями та ще кілька годин медитації, але ж це і не потрібно. Йога – це ефективність у будь-якій дії. Йога має служити нашому житті, а не навпаки. Багато хто не розуміє цього моменту і робить з йоги культ, у який змушують повірити самих себе і «затягнути» оточуючих. Практика йоги — це бездоганне виконання своїх обов'язків відповідно до рівня еволюційного розвитку. А тут уже, погодьтеся, підійде будь-яка форма діяльності. Звичайно, занурення в практику роботи з тілом займає значне місце. І в цьому можуть допомогти багато систем йоги, адаптовані під наш шалений темп життя, наш менталітет і наша будова опорно-рухового апарату.

Міф №13. Практикуючі йоги стають неадекватними.
Так, людина, яка регулярно практикує йогу, дійсно на певному етапі розвитку стає «не такою як усі». Але ця індивідуальна особливість з'являється не внаслідок якихось негативних відхилень, а завдяки розкриттю його власного індивідуального потенціалу тіла, розуму та психіки. Таку людину вже досить складно «переконати» з екрану телевізора, що еталон здоров'я — це кола і гамбургери, еталон престижу — це дорогі речі, а еталон розуму — це «якісна і дорога» освіта.

Міф №14. Будь-хто може викладати йогу.
Щоб викладати йогу, недостатньо просто бути гнучким та самому практикувати йогу.
Для того, щоб стати викладачем йоги, необхідно пройти спеціальний курс і практикувати йогу протягом декількох років, підкріплюючи її духовним зростанням та медитацією.

Автор: Олена Ульмасбаєва