Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - це стан психічного здоров'я, який може виникати у людей, які пережили травматичні події. Наприклад, стали свідками війни чи бойових дій, стихійної катастрофи, серйозної аварії, терористичного акту чи згвалтування.

Що таке ПТСР

ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) є нормальною реакцією на ненормальну ситуацію. Після травматичних подій цілком нормально втратити віру або дистанціюватися від інших, мати неприємні спогади чи проблеми зі сном. Якщо симптоми тривають більше ніж місяць і заважають вашому повсякденному життю, це може бути ПТСР.

ПТСР: статистика

Вважається, що 50% людей  протягом життя у певний період стикаються із травмою. Характерною рисою травматичної події є її здатність викликати страх, відчуття безпорадності чи жах.

Розповсюдженість посттравматичного стресового розладу у країнах, де відбувалися воєнні дії, становила від 11 до 50% населення.

Якщо розділити цю статистику ПТСР за гендером, то 6 із 10 чоловіків і кожна друга жінка за своє життя переживають як мінімум одну травму. Чоловіки найчастіше потрапляють у нещасні випадки, пов'язані з фізичним насильством чи стихійними лихами, стають свідками смерті чи травм. Жінки опиняються у травматичних ситуаціях через сексуальне насильство щодо себе чи своїх дітей.

Водночас, жінки вдвічі частіше страждають на посттравматичні стресові розлади, ніж чоловіки.

Не варто забувати й про те, що ПТСР у дітей.

Що може викликати ПТСР

 

• війни та збройні конфлікти,
• бути свідком насильницької смерті,
• серйозні нещасні випадки (наприклад, автокатастрофа),
• фізичне або сексуальне насильство,
• серйозні проблеми зі здоров’ям або перебування в реанімації,
• складні пологи,
• наявність захворювання, що загрожує життю,
• терористичні атаки,
• природні або техногенні катастрофи (наприклад, цунамі або пожежі).

Що ще може спричинити ПТСР? Існує величезна кількість подій, які можуть спричинити посттравматичний стресовий розлад. Якщо ваш досвід не описаний тут, це не означає, що вам не слід звертатися по допомогу та підтримку до спеціаліста. Дуже важливо зробити це якомога раніше, щоб якнайшвидше повернутися до звичного життя.

Чому травматичні події так шокують? Тому що ми не можемо їх зрозуміти. Вони відрізняються від нашого сприйняття світу. Вони часто видаються “випадковими”, а їх причина - незрозумілою. Такі події не вписуються в наші погляди про світ, що ускладнює розуміння їх значення. Цей дисонанс може викликати розвиток ПТСР.

Посттравматичний стресовий розлад: симптоми

Симптоми ПТСР зазвичай виникають протягом 3 місяців після травматичної події, але іноді вони можуть з'являтися й пізніше.

Щоб відповідати критеріям посттравматичного стресового розладу, симптоми повинні тривати понад 1 місяць і бути достатньо сильними, щоб заважати повсякденному життю – роботі чи відносинам.

Симптоми не повинні бути пов'язані з прийомом ліків, вживанням психоактивних речовин або з хворобою. Кожна людина переживає ПТСР та реагує на травматичні події по-різному. Наприклад, ви і ваш знайомий пережили однакову травму, але на вас вона вплинула інакше і ваші симптоми відрізнятимуться. Багато людей після травми мають деякі симптоми, які зникають через кілька тижнів. Однак, якщо ці симптоми тривають більше місяця і впливають на ваше повсякденне життя, вони можуть засвідчувати ПТСР. З часом симптоми ПТСР можуть змінюватися за інтенсивністю. Деякі люди з посттравматичним стресовим розладом вміють “керувати” своїми симптомами, тобто мають тривалі періоди затишшя. У когось важкі симптоми ПТСР тривають постійно, а в когось - тільки при напрузі або нагадуванні про пережите.

Симптоми ПТСР будуть різними у різних людей, але у груп симптомів є певні загальні ознаки. Далі докладно розповідаємо про кожну таку групу симптомів окремо.

Симптоми повторного переживання (флешбеки)

Повторне переживання є типовим симптомом ПТСР. Проявляється воно як мимовільне та яскраве переживання травматичної події, наприклад:

• флешбеки – відчуття ніби травматична подія відбувається зараз. При цьому з’являється надмірне потовиділення або підвищується серцебиття;
• спогади, які повторюються, або нічні кошмари, які асоціюються з подією або нагадують про неї;
• тривожні та нав’язливі думки або образи;
• фізичні відчуття, такі як спітніння, тремтіння.

Ці симптоми можуть бути викликані думками, словами, предметами або подіями, які пов’язані зі стресовою ситуацією.

Симптоми уникання

Намагання уникнути нагадувань про травматичні події є ще одним симптомом ПТСР. Проявляється він таким чином:

 

• відчуття відстороненості або віддаляння від раніше близьких людей;
• уникання розмов та думок про травматичні події;
• уникання асоціацій: думок, почуттів, речей, людей та місць, пов’язаних з травматичною подією;
• враження, що треба постійно чимось займатись;
• вживання алкоголю або наркотиків задля уникнення спогадів;
• почуття емоційного заціпеніння або відірваності від своїх почуттів.

Симптоми уникання можуть заставити людей змінити свій розпорядок дня.

Симптоми настороженості (гіперпильності чи підозрілості) та надмірної збудливості

Відчуття нервозності, перебування завжди насторожі або у пошуку потенційної небезпеки – це один із симптомів ПТСР:

 

• лякливість,
• проблеми з концентрацією,
• проблеми зі сном,
• панічні атаки,
• дратівливість,
• нерозсудливість.

Симптоми настрою та почуттів

Те, як ви думаєте про себе та інших, може змінитися через травму. І це також свідчить про наявність у вас ПТСР. Ознаки цієї групи симптомів:

• негативні переконання та очікування: токсичні думки про себе, інших або весь світ;
• звинувачення себе чи інших людей у причинах травматичної події чи її наслідках;
• відчуття, що ви нікому не можете довіряти;
• негативні емоції: постійне переживання страху, жаху, гніву, провини чи сорому;
• втрата інтересу до занять, які вам подобались раніше;
• нездатність відчувати позитивні емоції, навіть незначні радощі.

 

ПТСР: як проявляється

Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть виникати як відразу після травматичної події, так і через тижні або навіть місяці. Зазвичай, симптоми ПТСР з'являються протягом 6 місяців після події. Втім, трапляються випадки, коли симптоми розвиваються і після 6 місяців. На жаль, чимало людей не звертаються по допомогу, коли у них з'являються перші симптоми. ПТСР неможливо діагностувати протягом першого місяця після травматичної події. Якщо ви відразу відчуваєте симптоми травми, які є вираженими і заважають вам функціонувати, можливо, йдеться про “гостру реакцію стрес”.

Типи ПТСР

Загалом виокремлюють 3 основних типи перебігу ПТСР: гострий, хронічний та відстрочений.

Гострий – визначається тривалістю симптомів від 1-го до 3-х місяців.

Хронічний  – коли симптоми розладу зберігаються понад 3 місяці.

Відстрочений –  може виявити себе через 6 місяців. У цей період найбільш яскраво виражатиметься клінічна картина захворювання. Тобто до появи характерних симптомів пацієнт почувається нормально і може навіть не підозрювати, що ПТСР вже розвивається.

Лікування ПТСР  

Як лікувати посттравматичний стресовий розлад? Існує два основних підходи до терапія ПТСР: психотерапія чи медикаментозна терапія.

Психотерапія як спосіб лікування ПТСР

Психотерапія ПТСР буде зосереджена на травматичному досвіді, а не на вашому минулому житті. Будь-яку психотерапію має проводити людина, яка має відповідну підготовку та акредитацію. При ПТСР сеанси зазвичай відбуваються щонайменше раз на тиждень з тим самим терапевтом і часто тривають 8-12 тижнів. Тривалість кожного сеансу 1-1,5 години. Психотерапія дозволить вам правильно приймати, згадувати події, розповідати про свій досвід та відчувати безпеку.

Лікування ПТСР включає такі психотерапевтичні підходи:

Орієнтована на травму когнітивно-поведінкова терапія – це розмовна терапія, яка може допомогти вам змінити свій спосіб мислення при ПТСР: почуватися краще та поводитися інакше. Зазвичай даний вид терапії при ПТСР проводиться віч-на-віч, іноді - може відбуватися в групах.

Метод десенсибілізації та опрацювання за допомогою рухів очей – це техніка, яка використовує рухи очей, щоб допомогти мозку обробити травматичні спогади та поступово зменшувати ПТСР. Вас попросять згадати про травматичний випадок і про те, що він змушує вас думати та відчувати. Під час цього вам необхідно виконати рухи очима або отримати деяку “білатеральну стимуляцію”, наприклад, постукування руками. Це знижує інтенсивність емоцій, які людина відчуває щодо травматичного спогаду, допомагаючи усунути травму.

Медикаментозне лікування ПТСР

Якщо ви спробували різні методи лікування посттравматичного стресового розладу, проте з'ясували, що вони не є ефективними, лікар може призначити вам лікарські засоби, зокрема антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну – це антидепресанти, які можуть допомогти зменшити симптоми ПТСР. Також, якщо ви страждаєте на депресію, антидепресанти можуть допомогти в лікуванні. Якщо селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну не допомагають впоратися з посттравматичним стресовим розладом, вам можуть запропонувати альтернативні препарати, але їх слід приймати за порадою фахівця з психічного здоров'я.

Можлива профілактика ПТСР

Потрібно розуміти, що гостра реакція на стресову подію – це нормально. Пам'ятайте, що ПТСР може розвинутись у будь-якої людини протягом її життя. Травматичні події можуть змусити нас відчувати, що життя вийшло з-під контролю, нам важко почуватися у безпеці та довіряти іншим людям, собі та своїм судженням. Наш досвід часто здається несправедливим, необґрунтованим, нелюдським і жорстоким, може змусити поставити під сумнів наші уявлення про світ та інших людей. Оскільки ми не завжди можемо запобігти травмі, слід пам'ятати про певні захисні фактори, які можуть зумовити більш сприятливий:

• постійний контакт та підтримка від важливих людей у вашому житті,
• розповісти про травму близьким людям,
• ідентифікація себе як того, хто вижив, а не як жертви,
• використання позитивних емоцій та сміху,
• можливість знайти позитивний сенс у травмі,
• допомога іншим у процесі лікування,
• переконання в тому, що ви можете керувати своїми почуттями та справлятися із ситуацією.

Важливо не забувати, що, незважаючи на ваш досвід, життя триває.