Відповідно до грецької міфології обожнювалися особливі істоти – німфи, які жили далеко від Олімпу в загадковому мороці глибоких печер, непрохідних лісів і бездонних водойм, але за наказом Зевса одразу з'являлися до отця богів і людей. У тих місцях, звідки вони виходили, починали свій біг струмки, пробиваючи земну товщу, і ніхто не міг зупинити їхній рух. Люди знали про мудрість німф, які володіли таємницями життя і смерті, могли зцілювати від хвороб та передбачати майбутнє – у місцях їхньої появи зводилися німфеуми – святилища, де німфам приносили жертви. Крім того люди помітили цілющі властивості джерел, що виходять із землі, і рослин, що супроводжують біг води, і дбайливо ставилися до них.

Згідно з легендою, німфа підземного царства Мента (Мінфа) була вродлива, мудра, зцілювала від недуг і володіла таїнствами природи. Її полюбив бог Аїд - владика царства мертвих, але його ревнива дружина Персефона роздерла Менту, і на місці її загибелі виросла дивовижна рослина - м'ята.

Драголюб, бігава, перекоп – так називали м'яту на Русі. Це одна з найдавніших рослин, яка відома своїми лікувальними властивостями та запашним неповторним ароматом. Але батьківщиною м'яти є Середземномор'я, звідки вона поширилася по всьому світу. Різних сортів м'яти дуже багато, і практично у будь-якому регіоні із теплим кліматом є власний вид м'яти.

Стародавні греки та римляни робили з м'яти духи з освіжаючим ароматом, вплітали м'ятні стебла у вінки для релігійних церемоній, використовували для лікування різних нездужань. М'яту вирощували біля кожного будинку, у святкові дні перед бенкетами натирали нею столи. Запах м'яти, який відчували гості, лише переступивши поріг будинку, говорив про гостинність господарів. Але давньогрецьким воїнам було заборонено вживати м'яту під час воєн. М'ята вважалася травою Венери і використовувалася як афродизіак – засіб, що збуджує сексуальне бажання.

У римській міфології богиня Мента уособлювала людський розум. Тому обов'язковим атрибутом давньоримських філософів був вінок із свіжих стеблинок м'яти. Такий вінок носив знаменитий римський історик і письменник Пліній Старший і радив робити те саме своїм учням. Вважалося, що ця рослина активізує діяльність головного мозку, допомагає зберегти гнучкість та ясність розуму.

Гіпократ радив відбілювати зуби за допомогою м'ятного настою. Зараз важко уявити зубну пасту, до складу якої не входив би ментол – основний компонент ефірної олії м'яти.

Вперше лікувальні властивості м'яти помітили ще три тисячі років тому в Стародавньому Єгипті, але до цього дня ця рослина знаходиться поряд з нами в ліках, трав'яних зборах, згадується в кулінарних рецептах, використовується в парфумерії, а також є екологічно чистим інсектицидом – відлякує комах.

До складу м'яти входить ефірна олія, яка і надає м'яті характерного запаху та смаку, а також – флавоноїди, каротин, дубильні речовини, гіркоти.

У народній медицині м'ята посідає одне з перших місць. Повіками перевірено репутацію м'яти як тонізуючого препарату, який заспокоює серцебиття, стимулює діяльність серцево-судинної системи, має спазмолітичний та потогінний ефект, розслаблюючий та протизапальний. Це прекрасні ліки при застуді та лихоманці, при болях і спазмах, таких як шлункові спазми та кишкові кольки, при печії та нудоті, заколисуванні та мігрені, зайвій збудливості. Гіркота м'яти стимулює роботу жовчовивідних шляхів, тому вона є прекрасним жовчогінним засобом, використовується для очищення печінки та виведення каменів із жовчного міхура. Ефірні олії, що містяться в м'яті, ефективні при лікуванні обморожень, порізів, подряпин, свербіння і висипки.

Якщо прикласти свіже розім'яте листя м'яти або зроблене з нього примочки до запалених суглобів, можна відразу відчути полегшення болю. Зараз м'ятна олія входить до складу багатьох мазей та кремів для суглобів. Примочки та втирання настою з м'яти знімають запальні процеси на шкірі, а також невралгічні болі та судоми. А масаж із м'ятним бальзамом розслаблює м'язи, полегшує біль та знімає втому після фізичних навантажень.

Якщо звернутися до аюрведичного календаря, то протягом року в нашій кліматичній зоні є чотири періоди тривалістю чотири тижні, коли організм особливо нестійкий і чутливий до зовнішніх впливів. Один з таких періодів настає між кінцем травня та початком червня – це перехідний період між капхою та пітою. Пітта символізує внутрішній вогонь у людському організмі та зовнішній – спекотну суху пору року. Вогонь у тілі підвищується і починає розтоплювати жирові запаси, починають виділятися шлаки та токсини. У цей час бажано допомогти організму очиститись від зашлакованості за допомогою переходу на літній режим харчування.

Наше тіло саме підказує, яку їжу краще їсти. У спеку багато їсти ніколи не хочеться, особливо калорійної та жирної їжі, тягне на легкі та прохолодні продукти. Аюрведа рекомендує як основне харчування влітку прохолодні, соковиті, солодкі, легкі та свіжі продукти. Гостру, кислу, гірку, гарячу та суху їжу слід зовсім не вживати чи зменшити її споживання. У спеку слід більше пити води, свіжих соків, легких прохолодних напоїв із додаванням натуральних ягід, фруктів та трав. Страви та напої з додаванням м'яти найбільше підходять до літньої дієти.

М'яті в Аюрведі відведено особливе місце. М'ята здатна розігріти будь-який організм незалежно від переважаючого доша-типу. Якщо потерти листочком м'яти шкіру або нанести на нього м'ятну олію, то відразу можна відчути печіння, але незабаром воно пройде і зміниться відчуттям приємної прохолоди. Ця рослина з подвійною властивістю: спочатку м'ята нагріває, а потім охолоджує. Обережними у використанні м'яти мають бути люди з переважанням пітти. Але, загалом, практично на будь-яку людину добре діє м'ята, бо її властивості, що зігрівають і охолоджують, компенсують вплив один одного.

Швидке полегшення приносить використання м'яти при захворюваннях, викликаних дисбалансом капхи, наприклад, при бронхіті. Пиття з додаванням м'яти та м'ятні інгаляції значно прискорюють процеси одужання та вирівнювання дисбалансу дош. Також м'яту сприятливо використовувати при дисбактеріозі, викликаному уповільненням функції травлення через дисбаланс вогню в організмі. Інші засоби, що впливають на пітту, використовувати в літню пору недоцільно, в спеку краще підходить м'ята. Для лікування дисбактеріозу та метеоризму слід пити воду з додаванням кількох крапель олії м'яти, а краще приготувати м'ятний чай.

Для приготування м'ята свіже листя м'яти слід промити, залити окропом і наполягати 8-10 хвилин, потім процідити і за бажанням додати кілька крапель свіжого соку лимона і цукор.

Існує багато різних сортів м'яти: м'ята перцева частіше використовується в лікувальних цілях, тому що має високий вміст ефірних олій та гіркоти, яких немає в такій кількості у м'яти кучерявої, її тому частіше використовують у кулінарії. Гірські сорти м'яти знамениті своїм особливим ароматом та тонким смаком. Яблучна м'ята має м'якіший смак і не містить гіркоти, тому її використовують у приготуванні солодких страв. Є ще шоколадна м'ята та апельсинова, лимонна. Цікаво, що меліса, яку іноді плутають із лимонною м'ятою, не відноситься до сорту м'яти, це зовсім інша рослина.

Багато кухні світу використовують м'яту як приправу. Широко відомі м'ятні соуси, лікери, різноманітні напої, десерти. Свіже листя, додане в страви, не тільки надає стравам дивовижний літній свіжий аромат, але і служить красивою прикрасою.

М'ятний гороховий суп

Для приготування супу знадобляться:

• 2 ст. ложки оливкової олії (можна використовувати соняшникову)
• 1 середня цибулина
• 800 мл курячого бульйону (або овочевого – до смаку)
• 600 мл очищеного свіжого горошку (можна замороженого)
• 3 ст. ложки свіжої подрібненої петрушки
• 1 качан подрібненого салату
• 2 ст. ложки свіжого подрібненого листя м'яти
• сіль та чорний перець за смаком.

У каструлі пасирувати дрібно нарізану цибулю до м'якості, але не доводити до золотистого кольору. Влити бульйон та довести до кипіння. Додати горошок, довести до кипіння та варити на невеликому вогні. Додати салат, петрушку та м'яту та ще варити 2-3 хвилини, поки горошок не стане м'яким, приправити спеціями. Готовий суп подрібнити у блендері до консистенції супу-пюре. Подавати охолодженим із додаванням сметани, прикрасити листям м'яти.

Малиновий джулеп із м'ятою

Для його приготування знадобляться:

• 3 гілочки свіжої м'яти
• 20 г цукру-піску
• 40 мл малинового соку
• 20 мл лимонного соку
• 10 г ванільного сиропу
• 3-5 шт. ягід малини
• харчовий лід

Свіжу м'яту засипати цукром і розтерти в склянці, потім видалити м'яту, і наповнити склянку дрібно товченим харчовим льодом на ¾ всього об'єму. Влити малиновий та лимонний сік, додати ванільний сироп і перемішати. Зверху прикрасити ягодами малини та гілочкою м'яти.

Смачного!